Чужих дітей же не буває.
Чому ж душа у них страждає?
Відома істина й проста:
Сумні в них, змучені вуста.
Чужих дітей же не буває,
Чому ж батьків у них немає?
Лиш в снах їх бачить дітвора.
Дитинства час - ясна пора!
Чужих дітей же не буває...
Чому ж життя їх так ламає?
Безхмарне було в них буття,
А люди мають за сміття.
Чужих дітей же не буває!
Чому ж сльоза з очей спадає?!
Вона - чистіша за кришталь...
І приголубити їх нікому, на жаль.
Чужих дітей же не буває!
Чому ж про це ніхто не знає?
Чому ніхто їх не врятує?
Чому жорстокість не зруйнує?..
Немає коментарів:
Дописати коментар